Великочернятинська загальноосвітня школа

«Любов – найважливіший засіб виховання?» або "Чи є проблеми в гуманізації?"

Організатор:

Савєльєва О.М., Мельничук О.Л.

Дата початку:

19.12

Час початку:

15:00

Місце проведення заходу:

Великочернятинська ЗОШ

Опис:

19 грудня 2012 року у Великочернятинській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулося засідання превент-студії «Велика перерва» на тему «Любов – найважливіший засіб виховання?» або «Чи є проблеми в гуманізації?»

Адже дійсно, щоб дитина стала Людиною, батьки повинні стати опорою та гарантом її гармонійного особистісного становлення. Перед батьками постають питання: «Як виховувати?», «Як привчити дитину до дисциплінованості?», «Чи треба карати за провину?». Отож, в маленькій точці Землі аудиторія спробувала розібратися в такій глобальній проблемі як підходи до виховання.

Запрошеними гостями студії були: директор Великочернятинської ЗОШ І-ІІІ ступенів – Франко А.М., начальник відділу комунікацій та зв»язків з громадкістю Старокостянтинівської РДА – Черновська С.В., голова батьківського комітету 11 класу – Пивоварчук О.П ., представник сільської ради, соціальний педагог - Кожевнікова О.В. , настоятель місцевого храму – протоієрей Іоан, представник молоді, учениця 10 класу - Жолкевська Юлія.

З учасниками студії та запрошеними батьками, громадою села обговорювалося ряд питань, а саме:

1. Наслідування українською системою виховання американських та європейських неефективних методів виховання, гуманність яких призводить до неадекватної поведінки на уроках, збільшеної кількості злочинності серед підлітків;

2. Методи покарання зі сторони батьків та межі між дисципліною та «домашнім насильством»;

3. Методи виховання з боку православної церкви;

4. Проблеми дозвілля молоді та методи попередження негативної практики з боку місцевої влади;

5. Поради учениці, яка втратила маму, про вічні цінності для однолітків.

Ми вважаємо, що позитивний результат виховання дитини може бути досягнутий тільки у співпраці та взаєморозумінні батьків з вчителями. Якщо деякі батьки вважають, що відповідальність лягає лише на плечі вчителя, вони повинні знати, що їх діти є відірваними від чудового острова під назвою «Сім»я». Бо як відомо, велика ріка складається з маленьких річечок і якщо ми в своєму маленькому суспільстві хоча б спробуємо внести своє розуміння виховання, можливо, це в майбутньому дасть довгоочікуваний результат. Можливо, хтось подумає, що від вас з нами нічого не залежить, що в глобальному масштабі ми ніколи не зможемо вирішити цю проблему. Але якщо ми достукалися хоча б до когось в цьому залі – це вже є успіх! І це є початок величезної річки під назвою «Виховання».